1. Великий тлумачний словник сучасної мови

диполь

дипо́ль

-я, ч.

1》 фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного.

Електричний диполь — джерело електричного поля, що створює таке поле, розподіл якого співпадає з розподілом електричного поля, що створюється системою з двох рівних за величиною і протилежних за знаком електричних зарядів.

2》 радіо. Антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диполь — дипо́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диполь — Диполь — dipole — Dipol – 1) Двополюсник. Розрізняють Д. електричний і магнітний. Електричний Д. – сукупність двох рівних за абсолютною величиною різнойменних зарядів, які знаходяться на певній відстані один від одного. Характеристикою... Гірничий енциклопедичний словник
  3. диполь — ДИПО́ЛЬ, я, ч. фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком електричні або магнітні заряди, розташовані на деякій відстані один від одного. Словник української мови у 20 томах
  4. диполь — дипо́ль (від ди... і грец. πόλος – полюс) двополюсник. Розрізняють Д. електричний і магнітний. В радіотехніці – антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. диполь — Система 2-х близько розташованих електричних зарядів або магнітних полюсів з протилежними знаками. Універсальний словник-енциклопедія
  6. диполь — ДИПО́ЛЬ, я, чол. 1. фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного. Окремі кристалики речовини мають по два однакові за розміром, але протилежні за знаком електричні заряди... Словник української мови в 11 томах