диполь

Значення в інших словниках

1. диполь — дипо́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. диполь — Диполь — dipole — Dipol – 1) Двополюсник. Розрізняють Д. електричний і магнітний. Електричний Д. – сукупність двох рівних за абсолютною величиною різнойменних зарядів, які знаходяться на певній відстані один від одного. Характеристикою... Гірничий енциклопедичний словник
3. диполь — -я, ч. 1》 фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного. Електричний диполь — джерело електричного поля, що створює таке поле, розподіл якого співпадає з розподілом електричного поля... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. диполь — ДИПО́ЛЬ, я, ч. фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком електричні або магнітні заряди, розташовані на деякій відстані один від одного. Словник української мови у 20 томах
5. диполь — дипо́ль (від ди... і грец. πόλος – полюс) двополюсник. Розрізняють Д. електричний і магнітний. В радіотехніці – антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників. Словник іншомовних слів Мельничука
6. диполь — ДИПО́ЛЬ, я, чол. 1. фіз. Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного. Окремі кристалики речовини мають по два однакові за розміром, але протилежні за знаком електричні заряди... Словник української мови в 11 томах