Орфографічний словник української мови

дипольний

дипо́льний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дипольний — -а, -е. Прикм. до диполь. Дипольний момент — величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок (Д. м. електричний) або магнітні властивості речовини (Д. м. магнітний).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дипольний — ДИПО́ЛЬНИЙ, а, е, фіз. Стос. до диполя. Дипольним магнітом у фізиці прискорювачів називають магнітний елемент, який створює однорідне магнітне поле (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах