диркнути
ДИ́РКНУТИ, не, док., розм.
Однокр. до ди́ркати.
Разів зо три диркнув кулемет (Ю. Збанацький);
Два постріли прозвучали майже водночас .. Слідом за ними диркнула коротка автоматна черга (П. Загребельний);
Якось міліція машиною диркнула, .. моторні хлопці, видно, приїжджі, застояні, сільські, врубали дров (Є. Пашковський);
// безос.
Десь далеко, в бік Хортиці, диркнуло з автомата (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)