Словник української мови у 20 томах

диркнути

ДИ́РКНУТИ, не, док., розм.

Однокр. до ди́ркати.

Разів зо три диркнув кулемет (Ю. Збанацький);

Два постріли прозвучали майже водночас .. Слідом за ними диркнула коротка автоматна черга (П. Загребельний);

Якось міліція машиною диркнула, .. моторні хлопці, видно, приїжджі, застояні, сільські, врубали дров (Є. Пашковський);

// безос.

Десь далеко, в бік Хортиці, диркнуло з автомата (Яків Баш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. диркнути — ДИРКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до диркати. Разів зо три диркнув кулемет (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 40); Два постріли пролунали майже водночас.  Словник української мови в 11 томах