диспозитивний
ДИСПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е.
Стос. до диспозитивності.
За функціями в правовому регулюванні витоки права в галузі місцевого самоврядування (державні й локальні) є матеріальними і процесуальними. За ступенем обов'язковості – імперативними та диспозитивними (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)