Значення в інших словниках
-
диспозитивний —
-а, -е. Який допускає вибір. Диспозитивна норма права — правова норма правил поведінки, які належить конкретизувати та уточнити за угодою сторін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диспозитивний —
ДИСПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до диспозитивності. За функціями в правовому регулюванні витоки права в галузі місцевого самоврядування (державні й локальні) є матеріальними і процесуальними. За ступенем обов'язковості – імперативними та диспозитивними (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах