диспозитивний
диспозити́вний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диспозитивний — -а, -е. Який допускає вибір. Диспозитивна норма права — правова норма правил поведінки, які належить конкретизувати та уточнити за угодою сторін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диспозитивний — ДИСПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до диспозитивності. За функціями в правовому регулюванні витоки права в галузі місцевого самоврядування (державні й локальні) є матеріальними і процесуальними. За ступенем обов'язковості – імперативними та диспозитивними (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах