диспозитивний

диспозити́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диспозитивний — -а, -е. Який допускає вибір. Диспозитивна норма права — правова норма правил поведінки, які належить конкретизувати та уточнити за угодою сторін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диспозитивний — ДИСПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до диспозитивності. За функціями в правовому регулюванні витоки права в галузі місцевого самоврядування (державні й локальні) є матеріальними і процесуальними. За ступенем обов'язковості – імперативними та диспозитивними (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах