дистимія

ДИСТИМІ́Я, ї, ж., мед.

Порушення настрою, що характеризується смутком, пригніченістю, невдоволенням, гнівливістю.

Дистимію супроводжують такі симптоми: безсоння або підвищена сонливість, втома чи недостатність енергії, понижена самооцінка, песимізм, відчуття безнадії та ін. (з наук. літ.);

Дистимія часто виникає після фізичного виснаження, тривалих і значних переживань (з наук.-попул. літ.);

Діагноз “дистимія” може бути встановлений, якщо цей розлад продовжується не менше двох років (із журн.).

Значення в інших словниках

1. дистимія — дисти́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дистимія — -ї, ж., мед. Відчай, депресія.  Великий тлумачний словник сучасної мови