дихлоретан

ДИХЛОРЕТА́Н, у, ч., хім.

Хлористий етилен, безбарвна рідина із запахом хлороформу.

Дихлоретан широко застосовують як розчинник у різних виробництвах, як компонент антидетонаційних сумішей (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. дихлоретан — дихлорета́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дихлоретан — -у, ч. Насичений аліфатичний галогеновмісний вуглеводень, що використовується як розчинник, фумігант.  Великий тлумачний словник сучасної мови