дихлоретан

дихлорета́н

-у, ч.

Насичений аліфатичний галогеновмісний вуглеводень, що використовується як розчинник, фумігант.

Значення в інших словниках

1. дихлоретан — дихлорета́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дихлоретан — ДИХЛОРЕТА́Н, у, ч., хім. Хлористий етилен, безбарвна рідина із запахом хлороформу. Дихлоретан широко застосовують як розчинник у різних виробництвах, як компонент антидетонаційних сумішей (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах