дляння

ДЛЯ́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. для́ти.

Гетьман Богдан вже почав гримати на Виговського i навіть сердитись за його дляння з своїм шлюбом в Києві (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. дляння — Я, с., інд.-авт. Дія за знач, дляти — не поспішати робити що-небудь; затягувати. І звитяжний лет не перепинить радісний поет коротким успіхом і довгим длянням. (ЗД:73); У штольнях ночей вертикальних іде схарапуджене дляння всебезруху... (П-1:87).  Словник поетичної мови Василя Стуса