дляння
Я, с., інд.-авт. Дія за знач, дляти — не поспішати робити що-небудь; затягувати.
І звитяжний лет
не перепинить радісний поет
коротким успіхом і довгим длянням. (ЗД:73);
У штольнях ночей вертикальних
іде схарапуджене дляння
всебезруху... (П-1:87).
Словник поетичної мови Василя Стуса