Словник української мови у 20 томах

добрьохати

ДОБРЬО́ХАТИ, аю, аєш, док., розм.

Брьохаючи, дістатися до якого-небудь місця.

Торік, як став Дніпро, вона [баба Текля] сюди добрьохала і порубала всі яблуні в діда Михайла (В. Діброва).

Словник української мови (СУМ-20)