Словник української мови у 20 томах

доброчинство

ДОБРОЧИ́НСТВО, а, с.

Те саме, що доброді́йництво.

– Апостол на Голгофi буде оплакувати свою самотину .. Нiяка собака не згадає про його доброчинство; нiхто не вiдважиться, щоб утерти його смертний пiт, бо й це буде небезпечно (Р. Федорів);

У таких, як Кучук, в житті не було іншої мети, крім самозбереження. Тому вони легко прощають тим, хто чинить їм кривду, так само, як забувають доброчинство (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)