Словник української мови у 20 томах

добрячок

ДОБРЯЧО́К, чка́, ч., розм.

Пестл. до добря́к.

– Ну й кум... Такий компанійський, з усіма запанібрата, простолюддя не цурається... Зверху жарти, анекдоти... корзини Шпачисі піддає... Добрячок (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. добрячок — див. Добрий  Словник синонімів Вусика