довгобуд

ДОВГОБУ́Д, у, ч., розм.

Недобудована споруда; будівництво, що затягнулося на невизначений термін.

Вийнявши з чемодана купу фотографій, на яких Батько спеціально для мене з найкращих міркувань зафіксував наш довгобуд, я уважно, мов уперше, роздивлявся їх (О. Шугай);

Після тривалого застою завершено десятки довгобудів (із журн.);

По обидва боки від дороги то тут, то там здіймаються довгобуди. Здавалося, що роботи тут припинилися водночас (з газ.).

Значення в інших словниках

1. довгобуд — довгобу́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. довгобуд — -у, ч., розм. 1》 Про будівельний об'єкт із затягнутими термінами здачі в експлуатацію. 2》 Про будівництво, що затяглося.  Великий тлумачний словник сучасної мови