довкільний

ДОВКІ́ЛЬНИЙ, а, е.

Те саме, що довко́лишній.

Закинутий у це село, в цей дім, у цю кімнату, спокійно зміг [Тарас], без суєти розглянути довкільний світ (Василь Шевчук);

З лісів довкільних сірі зозулі предовгого наобіцяли строку (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. довкільний — довкі́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довкільний — -а, -е. Прикм. до довкілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови