дожинки
ДОЖИ́НКИ, ів, мн.
Те саме, що обжи́нки.
На нашій ниві справили дожинки, Щоб не лишилось нам ні колоска (Ю. Клен);
Одержані з минулих зажинків та дожинків [вінки з колосся] ще й зараз зберігаються в Чередниченковім кабінеті на чільному місці (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)