дожований

ДОЖО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дожува́ти.

Вона витирала серветкою його рот, струшувала з пальта крихти і не дожовані рештки ковбаси і овочів (Г. Тарасюк).

Значення в інших словниках

1. дожований — дожо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дожований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дожувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови