Словник української мови у 20 томах

дообладнаний

ДООБЛА́ДНАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дообладна́ти.

На заводах схеми подання живильної води в дифузійні апарати дообладнані з урахуванням можливості введення в них подвійного неамонізованого суперфосфату (з наук. літ.);

// дообла́днано, безос. пред.

Газові котельні сорока дитячих закладів дообладнано твердопаливними котлами, що працюють на альтернативних видах палива (з мови документів);

Шкільний кабінет історії дообладнано правовим куточком з інформацією для учнів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дообладнаний — дообла́днаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. дообладнаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дообладнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови