дообладнаний

дообла́днаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до дообладнати.

Значення в інших словниках

1. дообладнаний — дообла́днаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дообладнаний — ДООБЛА́ДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до дообладна́ти. На заводах схеми подання живильної води в дифузійні апарати дообладнані з урахуванням можливості введення в них подвійного неамонізованого суперфосфату (з наук. літ.); // дообла́днано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах