дообладнання

дообладна́ння

-я, с.

Дія за знач. дообладнати.

Значення в інших словниках

1. дообладнання — дообладна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дообладнання — ДООБЛАДНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дообладна́ти. Дообладнання оранжереї на космічному кораблі вимірювальною системою дало змогу контролювати умови зовнішнього середовища під час польотних експериментів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах