дообладнання
ДООБЛАДНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. дообладна́ти.
Дообладнання оранжереї на космічному кораблі вимірювальною системою дало змогу контролювати умови зовнішнього середовища під час польотних експериментів (з наук. літ.);
Дослідники опрацьовують здобутки двомісячної наукової вахти в океані, а їхня плавуча лабораторія вирушила до Балтики, де відбудеться її дообладнання (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)