дорозслідуватися
ДОРОЗСЛІ́ДУВАТИСЯ, ується, недок.
Пас. до дорозслі́дувати.
– Суд повинен винести або обвинувальний, або виправдувальний вирок – третього не дано. Такого, що люди рокам сидять, поки там щось дорозслідується, більше не буде (із журн.);
Наразі справа фактично не розглядається і не дорозслідується, а передається з однієї судової інстанції до іншої (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)