дорослість

ДОРО́СЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість за знач. доро́слий.

Вус недавно засіявся, очі карі з ясним, може, трохи суворим поглядом – і цей погляд надавав парубкові вигляду якоїсь дорослості (Г. Хоткевич);

Сьогодні ти підліток, завтра дорослий. А яким ти йдеш у свою дорослість? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. дорослість — доро́слість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дорослість — -лості, ж. Абстр. ім. до дорослий.  Великий тлумачний словник сучасної мови