Словник української мови у 20 томах

дорослішання

ДОРО́СЛІШАННЯ, я, с.

Дія за знач. доро́слішати.

Процес дорослішання людини, пов'язаний із усвідомленням себе як окремої індивідуальності, послаблює її залежність від колективу і вводить її в контекст світових відносин на основі загальнолюдських критеріїв (з публіц. літ.);

Вивчаючи черепи, антропологи знайшли підтвердження більш раннього дорослішання сучасників порівняно з попередніми поколіннями (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дорослішання — доро́слішання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. дорослішання — -я, с. Перехід у доросле, більш дорослий стан (про людину). Пора дорослішання.  Великий тлумачний словник сучасної мови