дурненько
ДУРНЕ́НЬКО, розм.
Присл. до дурне́нький 1.
Ольга дурненько усміхалася, Березовський поглянув на Віру з деякою ніяковістю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ДУРНЕ́НЬКО, розм.
Присл. до дурне́нький 1.
Ольга дурненько усміхалася, Березовський поглянув на Віру з деякою ніяковістю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)