дурнороб

ДУРНОРО́Б, а, ч., зневажл., розм.

Людина, яка працює без оплати.

Проголосили [батька] куркулем і вислали на лісорозробки. Сина ж, як непевного, переведено в робочу команду, до тих, що люди звуть дурноробами (В. Барка);

Вони забрали в мене все, загнали в колгосп. Я день при дні ходжу на роботу, а не маю ні грама хліба, ні копійки грошей. Я, як і всі, дурнороб (з мемуарної літ.);

– Дурнороби ми. Дурнороби... Пам'ятаю, як буряки на машину кидали. Приходить бригадир. Ми у нього питаємо, чи нам щось заплатять? Якусь копійку? А він каже, що цукром отримаєте (з газ.).