душіння
ДУШІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. души́ти 1–3.
Під час протиправних арештів у розпалі шахтарського страйку в США (90-ті роки ХХ ст.) поліцейські використовували прийоми душіння щодо кількох страйкарів (із журн.);
У постраждалого від нападу – струс мозку, численні забиття, гематоми та сліди душіння на шиї (з газ.);
За радянських часів не видавалося валуєвських указів, але діяла таємна машина душіння національної видавничої справи – Головліт (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)