діамагнетик
ДІАМАГНЕ́ТИК, а, ч., фіз.
Речовина, якій власт. негативна магнітна сприйнятливість.
Ідеальний діамагнетик має магнітну сприйнятливість, яка дорівнює мінус одиниці, що приводить до виштовхування магнітного поля з речовини. Ідеальними діамагнетиками є надпровідники (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)