діамагнетик

діамагне́тик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. діамагнетик — ДІАМАГНЕ́ТИК, а, ч., фіз. Речовина, якій власт. негативна магнітна сприйнятливість. Ідеальний діамагнетик має магнітну сприйнятливість, яка дорівнює мінус одиниці, що приводить до виштовхування магнітного поля з речовини. Ідеальними діамагнетиками є надпровідники (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах