Орфографічний словник української мови

діамагнетизм

діамагнети́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. діамагнетизм — -у, ч. Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діамагнетизм — діамагнети́зм (від діа... і магнетизм) один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. діамагнетизм — ДІАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів.  Словник української мови в 11 томах