діамагнетизм

діамагнети́зм

-у, ч.

Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле.

Значення в інших словниках

1. діамагнетизм — діамагнети́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діамагнетизм — діамагнети́зм (від діа... і магнетизм) один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. діамагнетизм — ДІАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів.  Словник української мови в 11 томах