діонін

ДІОНІ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний препарат, який застосовують для зменшення кашлю при хронічних бронхітах, туберкульозі легень, а також як болезаспокійливий засіб.

Діонін отримують напівсинтетичним способом із морфіну (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. діонін — діоні́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діонін — -у, ч. Алкалоїд опійного маку; розширює судини рогівки очей і поліпшує постачання її тканини кров'ю.  Великий тлумачний словник сучасної мови