діонін

діоні́н

-у, ч.

Алкалоїд опійного маку; розширює судини рогівки очей і поліпшує постачання її тканини кров'ю.

Значення в інших словниках

1. діонін — діоні́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діонін — ДІОНІ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат, який застосовують для зменшення кашлю при хронічних бронхітах, туберкульозі легень, а також як болезаспокійливий засіб. Діонін отримують напівсинтетичним способом із морфіну (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах