діоніс

діо́ніс

-а, діонісій, -я, ч.

У давньогрецькій міфології – бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства й виноробства.

Значення в інших словниках

1. Діоніс — (грец. Dionysos), -а, ч. Один з богів Стародавньої Греції — бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства і виноробства. Де радість в голубому винограї, Котрий міняє кольори й тони В овальнім діонісійськім початку? (Т.1, кн.  Словник поетичної мови Василя Стуса
2. Діоніс — Діоні́с, Діоні́сій (грец. Διονύσιος) у давньогрецькій міфології бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства й виноробства. Те саме, що й Вакх.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. Діоніс — У грец. міфології бог життєвих сил природи, релігійного екстазу і вина; син Зевса і Семели; зображався в оточенні сатирів, селенів і менад; в рим. міфології Бахус.  Універсальний словник-енциклопедія
4. Діоніс — Діоні́с, -са (гр. бог)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)