еквілінеарність
ЕКВІЛІНЕА́РНІСТЬ, ності, ж., літ.
Властивість за знач. еквілінеа́рний.
Зберігаючи повну еквілінеарність форми оди, перекладачі В. Мисик і С. Гординський відтворюють внутрішній сюжет ліричного жанру та головну ідею твору Ф. Гельдерліна (з наук. літ.);
Строго дотримуючись при перекладі строфіки та схеми римування оригіналу, І. Котляревський нерідко скорочує оповідь М. Осипова, досягаючи більшої стислості викладу і жертвуючи еквілінеарністю (з наук. літ.);
Еквілінеарність – необхідна вимога при перекладі традиційних форм вірша і верлібру (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)