еквілінеарність
ЕКВІЛІНЕА́РНІСТЬ, ності, ж., літ.
Властивість за знач. еквілінеа́рний.
Зберігаючи повну еквілінеарність форми оди, перекладачі В. Мисик і С. Гординський відтворюють внутрішній сюжет ліричного жанру та головну ідею твору Ф. Гельдерліна (з наук. літ.);
Строго дотримуючись при перекладі строфіки та схеми римування оригіналу, І. Котляревський нерідко скорочує оповідь М. Осипова, досягаючи більшої стислості викладу і жертвуючи еквілінеарністю (з наук. літ.);
Еквілінеарність – необхідна вимога при перекладі традиційних форм вірша і верлібру (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еквілінеарність — еквілінеа́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- еквілінеарність — -ності, ж., літ. Рівнорядковість; вимога, згідно з якою у віршованому перекладі мусить бути стільки ж рядків, скільки є в оригіналі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еквілінеарність — • еквілінеарність (від лат. aequus — рівний і linea — лінія, рядок) - дотримання в поетичному перекладі порядку строф і кількості рядків відповідно до оригіналу. Еквілінеарні оригіналам укр. видання "Божественної комедії" Данте (перекл. Є. Українська літературна енциклопедія
- еквілінеарність — еквілінеа́рність (від лат. аеquus – рівний і linearis – лінійний) рівнорядковість. Вимога, згідно з якою у віршованому перекладі має бути така сама кількість рядків, як і в оригіналі. Словник іншомовних слів Мельничука