екситонний
ЕКСИТО́ННИЙ, а, е, фіз.
Прикм. до ексито́н.
Сильний зв'язок найнижчого екситонного стану з локальними коливаннями оточуючої ґратки веде до суттєвого зниження рухливості екситонів (з наук. літ.);
Додаткові лінії екситонного відбивання виникають унаслідок технологічно зумовленої асиметрії квантових ямок (з наук. літ.);
Магнітне поле призводить до зсуву екситонного рівня у високоенергетичну ділянку спектра (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)