Словник української мови у 20 томах

екстермінація

ЕКСТЕРМІНА́ЦІЯ, ї, ж., політ.

Злочин проти людства, метою якого є цілковите знищення певних груп людей через їхню расу, національність та віросповідання.

Екстермінацію здійснено проти корінного населення на його етнічній території (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. екстермінація — Вигуба, вибава, знища, винища  Словник чужослів Павло Штепа
  2. екстермінація — Винищення, масове убивство людей; злочин проти людства, метою якого є цілковите знищення певних груп людей через їхню расу, національність, віровизнання.  Універсальний словник-енциклопедія