екстернальний

ЕКСТЕРНА́ЛЬНИЙ, а, е, псих.

Спрямований на зовнішні чинники, причини і т. ін.; зовнішній; протилежне інтернальний.

Екстернальний тип поведінки молоді проявляється в очікуванні допомоги у вирішенні проблем адаптації ззовні (з наук. літ.);

Екстернальна особистість інтерпретує всі події свого життя як залежні не від неї, а від чогось іншого (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. екстернальний — екстерна́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. екстернальний — -а, -е, анат. Зовнішній.  Великий тлумачний словник сучасної мови