екстеріоризація

ЕКСТЕРІОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., псих.

Процес переходу дій, уявлень і т. ін. із внутрішньої і згорнутої форми у форму зовнішню й розгорнуту.

Втілення ціннісних орієнтацій та сенсожиттєвих уявлень у спосіб життя людини є складним процесом екстеріоризації (з наук. літ.);

У новелі “Дитина“ (1907) Михайла Яцкова збанок, “пронесений” крізь увесь подієвий час, виконує функцію екстеріоризації внутрішнього “я” дівчинки (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. екстеріоризація — екстеріориза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. екстеріоризація — -ї, ж., псих. Винесення назовні результатів внутрішніх, розумових дій.  Великий тлумачний словник сучасної мови