екстерорецепція

ЕКСТЕРОРЕЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж., фізл.

Сприймання центральною нервовою системою за допомогою рецепторів подразнень, які діють на організм із зовнішнього середовища.

Залежно від умов професійно-прикладної фізичної підготовки, а також характеру майбутньої виробничої діяльності, головним слід вважати прояв механізмів екстерорецепції (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. екстерорецепція — екстерореце́пція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. екстерорецепція — екстероцепція. -ї, ж. Сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих нервових утворів – екстерорецепторів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. екстерорецепція — екстерореце́пція, екстероце́пція [від лат. exter – зовнішній і (ре)цепція] сприймання організмом тварини чи людини подразнень зовнішнього середовища за допомогою особливих нервових утворів – екстерорецепторів.  Словник іншомовних слів Мельничука