елевон

ЕЛЕВО́Н, а, ч., ав.

Рухома поверхня в задній частині крила літака, якою користуються для керування польотом і яка одночасно виконує функції керма висоти й елерона.

У системі керування літаком Ту-144 кожен з елевонів розрізаний на чотири секції (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. елевон — елево́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. елевон — -а, ч. Рухома поверхня, розташована уздовж задньої кромки крила літака. Виконує функції керма висоти та елерона.  Великий тлумачний словник сучасної мови