елевон

елево́н

-а, ч.

Рухома поверхня, розташована уздовж задньої кромки крила літака. Виконує функції керма висоти та елерона.

Значення в інших словниках

1. елевон — елево́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. елевон — ЕЛЕВО́Н, а, ч., ав. Рухома поверхня в задній частині крила літака, якою користуються для керування польотом і яка одночасно виконує функції керма висоти й елерона. У системі керування літаком Ту-144 кожен з елевонів розрізаний на чотири секції (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах