Орфографічний словник української мови

елевон

елево́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. елевон — -а, ч. Рухома поверхня, розташована уздовж задньої кромки крила літака. Виконує функції керма висоти та елерона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. елевон — ЕЛЕВО́Н, а, ч., ав. Рухома поверхня в задній частині крила літака, якою користуються для керування польотом і яка одночасно виконує функції керма висоти й елерона. У системі керування літаком Ту-144 кожен з елевонів розрізаний на чотири секції (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах