елокуція

ЕЛОКУ́ЦІЯ, ї, ж.

Розділ риторики, який вивчає виразність ораторського мовлення; елоквенція.

У сучасній науці питання, що традиційно належали елокуції, вивчає лінгвістична стилістика (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. елокуція — (лат. elokutio — вираз, стиль) розділ античної риторики, що охоплював матеріал про упорядкування і висловлення думки, підпорядкування слів думці і потребам комунікації.  Словник стилістичних термінів