елокуція
ЕЛОКУ́ЦІЯ, ї, ж.
Розділ риторики, який вивчає виразність ораторського мовлення; елоквенція.
У сучасній науці питання, що традиційно належали елокуції, вивчає лінгвістична стилістика (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елокуція — (лат. elokutio — вираз, стиль) розділ античної риторики, що охоплював матеріал про упорядкування і висловлення думки, підпорядкування слів думці і потребам комунікації. Словник стилістичних термінів