елімінатор
ЕЛІМІНА́ТОР, а, ч., техн., хім.
Засіб або спосіб видалення чого-небудь; очисник, сепаратор (у 1 знач.).
Пароподібний холодоагент відводиться з випарника через елімінатор рідини (з наук.-техн. літ.);
Після пресування сік надходить на елімінатор грубих частинок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)