елімінатор

еліміна́тор

-а, ч.:

Елімінатори отрут — антидоти, які виводять отрути з організму.

Значення в інших словниках

1. елімінатор — ЕЛІМІНА́ТОР, а, ч., техн., хім. Засіб або спосіб видалення чого-небудь; очисник, сепаратор (у 1 знач.). Пароподібний холодоагент відводиться з випарника через елімінатор рідини (з наук.-техн. літ.); Після пресування сік надходить на елімінатор грубих частинок (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах